Буксирувальний трос для автомобіля: види, правильне застосування та критерії вибору

Буксирувальний трос — один з найважливіших аксесуарів для автомобіля. Ніколи не знаєш, коли він знадобиться, тому кожен власник ТЗ повинен мати його в наявності. У цій статті розглянемо, яким повинен бути трос для буксиру, як ним правильно користуватися та за якими критеріями обирати, щоб уникнути проблем.

Для чого потрібен буксирувальний трос

Кожен водій з досвідом стикався з потребою в буксируванні. Навіть якщо ваш автомобіль надійний, поломка може статися будь-коли. Для ремонту на місці не завжди є інструменти, тому буксирувальний трос — must-have у багажнику поряд з аптечкою, домкратом і балонним ключем.

Потреба в тросі виникає в таких випадках:

Поломка ТЗ — найчастіша причина. Трос використовується для транспортування до СТО чи автосервісу.
Застрягання в багні чи снігу — тимчасове витягування авто.
З’їзд у кювет — витягування з обочин нижче рівня дороги.
Запуск двигуна — при сівшій акумуляторі.

Незалежно від марки авто (вітчизняне чи іномарка), трос необхідний, оскільки деталі зношуються, а ремонт на дорозі незручний.

Види буксирувальних пристроїв за довжиною та матеріалом виготовлення

Не всі нові авто комплектуються тросом, тому купуйте його самостійно. Розглянемо типи матеріалів.

Матеріали виготовлення

Капроновий (авіаційний) — витримує високі навантаження, стійкий до вологи, температурних перепадів, не розтягується. Міцність на розрив висока. Найнадійніший, але дорогий, доступний у спеціалізованих магазинах.
Канатний — стійкий до вологи та температур, але розтягується під навантаженням. Підходить для тимчасового буксирування.
Тканинний — найпоширеніший для легкових авто. З рослинних чи синтетичних волокон, дешевий, компактний (вміщується в бардачок). Недоліки: не витримує великих навантажень, розривається, вбирає вологу. Сушіть після дощу/снігу, зберігайте в поліетиленовому пакеті.
Сталевий — найміцніший, але не для легкових авто (занадто жорсткий). Схильний до корозії, при розриві може пошкодити авто чи травмувати. Трудно гнеться, займає багато місця. Дорожчий у 2–3 рази за тканинний. Для позашляховиків — тканинний з навантаженням 6+ тонн.
Поліпропіленовий (ривковий) — легкий, еластичний, як пружина. Гасить ривки при різкому прискоренні. Плетені моделі зношуються від тертя, але ідеальні для витягування з багна.

Кожен матеріал має плюси та мінуси. Для легкових авто — тканинний чи капроновий з запасом міцності 50–100% від ваги ТЗ.

Цікаво! Якщо вага авто 1,5 т, обирайте трос на 3+ т. Для 2+ т — 5–6 т. Не перевантажуйте на 50% від номіналу.

Довжина троса

Згідно з ПДД, довжина — 4–6 м. Це забезпечує безпеку:

Менше 4 м — ризик зіткнення ззаду через затримку гальмування.
Більше 6 м — ускладнює маневри (перше авто повертає, друге — ні).

Для вантажівок — жорстка сцепка довжиною 4 м з маркуванням.

Цікаво! Оптимальна довжина для легкових — 5–6 м. 4 м — для досвідчених водіїв, але ускладнює керування.

Грузопідйомність

Для легкових авто — 3–6 т. Не орієнтуйтеся на вагу ТЗ (1–2 т) — беріть з запасом 50–100%. Недобросовісні виробники завищують показники, тому купуйте в перевірених місцях, як «Циліндр» (бренди Miol, Сила).

Фактори, що впливають:

Погода (дощ, сніг — зменшує міцність).
Уклони дороги.
Рівність ділянки.

Для позашляховиків — тканинний на 6–8 т.

Типи кріплення на тросах

Троси оснащуються крюками з блокаторами чи карабінами. Без кріплення — петля, але це менш надійно (волокна труться). Блокатори запобігають розкріпленню. Якщо блокатор несправний — використовуйте вузол.

Слабке місце — з’єднання з крюком (металеві вушкa з прошивкою капроновими нитками). Перевіряйте шви на якість.

Цікаво! Якісні шви з міцних капронових ниток підвищують довговічність.

Як колір троса впливає на експлуатацію

Колір троса важливий для безпеки. Яскраві тони (зелений, синій, жовтий, оранжевий, червоний) позначають з’єднані авто, попереджаючи інших водіїв. Нічні моделі мають світловідбиваючі нитки.

Сталеві троси круглої форми — з червоними прапорцями через інтервал. Плоскі — з волокон яскравих кольорів.

Цікаво! Яскравість підвищує видимість удень, світловідбиваючі нитки — вночі, зменшуючи ризики.

Як правильно доглядати за тросами для буксирування

Багато хто не має троса і в разі потреби використовує підручні засоби (канати, ланцюги), але наявність не гарантує готовності. Трос зношується від зберігання та використання. Проблеми:

Потріскування волокон.
Іржа на крюках.

Догляд:

Зберігайте тканинні троси в поліетиленовому пакеті, подалі від вологи, оливи.
Перевіряйте 1 раз на півроку на пошкодження.
Металеві — змащуйте антикорозійними засобами.
Не використовуйте з дефектами (порези, сколи).
Після використання сушіть і оглядайте перед пакуванням.

Економія на тросі небезпечна — ризик розриву, аварії. Купуйте заводські моделі.

Цікаво! Саморобний трос для витягування з багна можливий, але не для транспортування — бракує перевірки міцності.

Правильність буксирування автомобіля: інструкція

Буксирування — складна процедура, що вимагає досвіду. Дотримуйтесь кроків:

Погодьте маршрут — узгодьте напрямок (СТО, дім). Використовуйте умовні знаки (мигання дальнім світлом для зупинки).
Увімкніть аварійку на обох авто.
Ключ у замку буксируваного — увімкніть запалювання, щоб уникнути блокування керма; важіль КПП — у нейтраль.
Почніть рух — переконайтеся, що дорога вільна.
Старт — плавно, натягніть трос, повільно додавайте газ.
Швидкість — не більше 40 км/год на 3-й передачі.
Підйом — 1-а передача, інакше заглохне.
Повороти — буксируючий заходить з розгону, щоб буксируваний не зрізав.
Контроль натягу — утримуйте, використовуючи гальма. Під час зупинки — не ослабляйте.

Для витягування з багна:

Під’єднайте трос, накиньте куртку по центру (щоб при розриві не хльоснуло).
Буксируваний активно допомагає (газ, кермо).
Сигналізуйте миганням — готові рухатися самостійно.

Не буксируйте, якщо буксируючий має малий запас потужності — ризик поломки КПП.

Фірмові троси купуйте в інтернет-магазині «Циліндр» — від 2 т для мотоциклів до 21 т для вантажівок. Для легкових — 6–8 т. Не ризикуйте — майте запасний трос у багажнику.