Сходи та драбини — види, відмінності та особливості вибору

Жити в приватному будинку чи на дачі без драбини просто неможливо. Потреба в ній виникає постійно: дістатися до горища чи даху, обрізати дерева або виготовити арку. Роботи на висоті вимагають дотримання техніки безпеки, і перше правило — правильний вибір сходів або драбини. Щоб зробити усвідомлений вибір, розглянемо їхні різновиди, особливості та критерії вибору.

Види драбин та їх особливості

Драбиною називають інструмент, який дозволяє виконувати роботи на висоті. Вона має просту конструкцію, але поділяється на види за такими ознаками:

Форма конструкції.
Матеріал виготовлення.
Тип робіт, для яких призначена.
Висота та кількість сходинок.

Найпростіший варіант — одностороння дерев’яна драбина, яку можна виготовити самостійно. Для цього потрібні два довгі бруски, розташовані паралельно, та поперечні дошки-сходинки. Недолік такої драбини — необхідність опори на поверхню (стіну, дерево тощо).

Види драбин за формою та конструктивними особливостями

Для виготовлення драбин застосовуються стандарти, які визначають матеріали, міцність кріплення сходинок та інші технічні характеристики. За формою та способом встановлення драбини поділяються на:

Вільностоячі — мають власні опорні ніжки, що усуває потребу в опорі на поверхню. Використовуються для збору врожаю з дерев або обрізки гілок.
Приставні похилі — оснащені платформою у верхній частині для розміщення інструментів (наприклад, банки з фарбою чи розчину для штукатурення). Застосовуються для малярних робіт.
Навісні (підвісні) — мають кріплення для фіксації до опорної поверхні. Використовуються у вертикальному положенні, зазвичай стаціонарно, не мобільні.
Приставні вертикальні — найпростіший тип для швидкого доступу до даху чи горища.

Основна вимога до драбин — витримувати поверхневе навантаження не менше 2000 Па (для побутових моделей).

Відмінність між драбиною та сходами

Часто виникає питання: чим відрізняються сходи від драбини? Сходи — це конструкція з двома вертикальними основами та горизонтальними сходинками, яка потребує опори (стіни будинку, наприклад). Драбина складається з двох основ, з’єднаних шарніром у верхній частині, що дозволяє використовувати її без опори або приставляти до поверхні. Драбина зазвичай складається для зручного транспортування.

Що таке драбина та її призначення

Драбина — це сходи з двома основами, які в розкладеному вигляді утворюють форму літери «Л» або «А». Для використання її розкладають, отримуючи стійкий трикутник. Основа може мати сходинки з одного чи двох боків. Для стійкості на ніжки надягають гумові наконечники, які запобігають ковзанню на гладких поверхнях.

Щоб драбина не роз’їжджалася, вона оснащується страхувальними стрічками в центральній частині. Додатково встановлюються траверси — широкі планки для фіксації ніжок в одній площині.

Цікаво! Максимальна довжина драбин досягає 6 метрів, чого достатньо для доступу до даху чи збору врожаю. Для промислових цілей є довші моделі.

Міні-драбини та їх призначення

Міні-драбини — це компактні двосторонні конструкції, розміром не більші за стілець. Вони призначені для робіт на невеликій висоті, наприклад, збору винограду чи дрібного ремонту. Мають 3–5 сходинок, висота до 90 см. Виготовляються з дерева чи алюмінію. Перевага — наявність опорної платформи, на якій стоїть майстер, що безпечніше за використання стільця чи табурета.

Драбини з опорною платформою

Це спеціальні конструкції з платформою для розміщення інструментів або майстра. Популярні в будівництві та ремонті. Деякі моделі мають коліщата для мобільності. Виготовляються з алюмінію чи нержавіючої сталі, платформа має рифлення для безпеки.

Різновиди драбин за конструкцією та особливості застосування

За конструктивними особливостями драбини поділяються на:

Односторонні розставні — сходинки розташовані з одного боку, інший — опора. Легкі, але менш стійкі через нерівномірний розподіл ваги. Підходять для нечастого домашнього використання, недорогі.
Двосторонні розставні — сходинки з обох боків, дозволяють працювати двом майстрам одночасно. Висока стійкість, підходять для ремонту та будівництва, але дорожчі.
Приставні — складаються з двох опорних балок зі сходинками, невисокі (до 5 м). Оснащуються поручнями та платформами, потребують опори. Зручні для швидкого переміщення, але менш комфортні для тривалої роботи.
Шарнірні (трансформери) — універсальні, можуть бути розставними чи приставними. Мають додаткові блоки для регулювання висоти, з’єднані кронштейнами з фіксаторами.
Розсувні — одно- чи двосекційні приставні моделі з роликами для розкладання. Зручні для великої висоти, але не використовуються як вільностоячі.
Телескопічні (висувні) — регулюються по довжині, секції з’єднуються крюками. Довжина секції — 2,5–3,5 м, максимальна довжина — до 10 м (з трьома секціями). Ідеальні для робіт на великій висоті.
Пересувні — схожі на односторонні розставні, але мають коліщата з блокуванням. Зручні для роботи на рівних поверхнях, не потребують складання для переміщення.

Для універсального використання в господарстві найкраще підходять розсувні чи телескопічні моделі.

Технічні особливості драбин

При виборі драбини враховуйте:

Висота — максимальна відстань від землі до найвищої сходинки. Робоча висота = довжина драбини + 120 см (середня відстань від землі до плечей людини). Наприклад, драбина 2 м має робочу висоту ~3,2 м.
Направляючі, сходинки, фіксатори — відстань між вертикальними основами — 29 см (європейський стандарт). Сходинки — з нековзких рифлених матеріалів. Платформа (якщо є) — не менше 45 см. Розсувні моделі мають фіксатори, пересувні — блокіратори коліщат.
Кількість секцій — телескопічні драбини регулюються секціями. Секції з’єднуються болтами чи крюками, короткі секції полегшують транспортування. Для жорсткості застосовуються упори та обв’язки.

Секційні драбини та їх особливості

Секційні драбини популярні завдяки універсальності:

Односекційні — легкі, мобільні, до 4 м, для приставного використання (доступ до горища, арки).
Двосекційні — два блоки, що з’єднуються для подовження чи трансформації в двосторонню драбину. Надійні з’єднувачі забезпечують міцність.
Трьохсекційні — три блоки різної ширини, для приставного чи розсувного використання. Довжина секції — до 4,5 м, загальна — до 18 м.

Стандарти:

Двосекційні — до 14 м.
Трьохсекційні — до 18 м.
Крок сходинок — 30 см.
Ширина між перекладинами — 30–35 см.

Секційні драбини популярні в службах прокладання кабелів, у побуті частіше використовуються двосекційні.

Матеріали виготовлення драбин

Матеріали визначають умови експлуатації:

Алюмінієві — міцні, витримують великі навантаження, легкі, не іржавіють. Недолік — можливе згинання перекладин при тривалих навантаженнях. Не підходять для електромонтажних робіт через провідність.
Сталеві — міцні, з надійними опорами, але важкі та схильні до корозії без покриття. Провідники струму, тому менш популярні.
Дерев’яні — коштують як алюмінієві, але псуються від вологи. Безпечні для електромонтажних робіт, витримують до 100 кг, довжина — до 5 м. Посилюються болтами та сталевою проволокою.
Фібергласові — міцні, вологостійкі, не проводять струм. Виготовляються з поліефірної смоли та скловолокна, з алюмінієвими перекладинами. Дорогі, ідеальні для електромонтажу.

Алюмінієві драбини — найпопулярніші через баланс ціни, міцності та ваги.

Критерії вибору драбин

При виборі враховуйте:

Місце експлуатації — у приміщенні (дерев’яні) чи на вулиці (алюміній, фіберглас).
Тип робіт — електромонтаж потребує непровідних матеріалів (дерево, фіберглас).
Частота переміщення — для частих переміщень обирайте легкі алюмінієві моделі.
Довжина — залежить від висоти робіт. Для універсальності — секційні драбини.
Навантаження — для ваги >100 кг перевіряйте максимальне навантаження.

Купити драбину можна в інтернет-магазині «Циліндр», де представлені моделі різних типів, розмірів і матеріалів. При правильному догляді навіть бюджетні драбини служитимуть десятиліттями.